http://kpi.ua/files/931.pdf
На Колмогоровських читаннях
Коли слід починати займатися наукою? В аспірантурі? У ВНЗ? А може ще раніше? Варто згадати видатного фізика Роберта Гука, який у 25 років відкрив закон, що вивчають тепер всі школярі, а свої перші наукові трактати він почав писати ще у 14 років… Історичні приклади вражають, проте ще більше вражень я отримала, слухаючи доповіді на цьогорічній 9-й Міжнародній науковій конференції школярів «Колмогоровські читання», що проходила у Москві 3–7 травня.
Ця представницька конференція, започаткована Московським державним університетом ім. М.В.Ломоносова, збирає школярів не лише з усіх куточків Росії, але й з України, Білорусі, Казахстану, Південної Кореї, Таїланду…
Україну на Колмогоровських читаннях 2009 року представляли три делегації: Донецька – в секціях хімії і біології, Луганська – в секції хімії та Київська – в секції фізики. Творча співпраця педагогів Політехнічного ліцею та викладачів НТУУ «КПІ» дала можливість підготувати і представити на конференцію роботу ліцеїста 8-го класу ПЛ НТУУ «КПІ» Костянтина Спінула. Тема роботи «Левітація постійних магнітів над високотемпературним надпровідником» народилася абсолютно невипадково.
Адміністрація ліцею на чолі з директором Ю.В. Киричковим приділяє велику увагу підвищенню інтересу учнів до вивчення природничих дисциплін. Вивчення фізики в Політехнічному ліцеї починається вже в 6-му класі. Курс, розроблений нашою кафедрою фізики спеціально для дітей 11-12 років, передбачає багато експериментів, дослідів та навчальних екскурсій. Екскурсію до кріогенної лабораторії, що розташована в 19-му корпусі НТУУ «КПІ», діти очікують завжди з особливою радістю. Їх вражають дивовижні властивості, яких набувають звичні речі, охолоджені рідким азотом: гума стає крихкою, яблуко можна розбити лише молотком, а жива троянда розсипається на часточки, немов кришталева… Багато дітей після такої екскурсії виявляють бажання відвідати лабораторію знову і знову, щоб самим дослідити ці незвичайні ефекти.
У цих дослідженнях дітям допомагають завідувач кріогенної лабораторії В.Ф.Пеклун, доцент кафедри загальної фізики НТУУ «КПІ» М.Г.Лисенко та провідний інженер О.В.Козленко. Під їх керівництвом були виконані і представлені на конкурсах Малої академії наук роботи «Кріогенні технологіі та екологічний транспорт», «Властивості речовин при наднизьких температурах» та вже згадувана робота з дослідження явища левітації, на якій хочу зупинитися докладніше.
У роботі ми ставили перед собою такі задачі:
1. Порівняти властивості постійних магнітів з властивостями намагніченого надпровідного зразка.
2. Дослідити характер магнітних полів, що виникають у зразку, візуалізуючи їх за допомогою залізних ошурків.
3. Дослідити явище магнітної левітації.
Наші експерименти ми фотографували та знімали на відео, щоб супроводжувати доповідь слайдами та короткими відеороликами.
Перший важливий бар’єр, який нам вдалося подолати, – це проходження березневого відбіркового етапу. Близько ста претендентів по секції фізики надіслали в оргкомітет конференції тези своїх робіт, але лише 17 з них отримали запрошення, і ми – в тому числі. З того моменту робота над доповіддю стала майже цілодобовою: ще раз перевірялися результати експериментів, графіки і таблиці, фото- і відеоматеріали…
Травнева Москва зустріла незвичною спекою, піднесеним настроєм конференції, розмаїттям мов – російської, казахської, англійської, корейської…
Доповіді вражали серйозністю і глибиною, цікавими темами, сміливими експериментами. В секції фізики наш ліцеїст Костянтин Спінул виявився наймолодшим з учасників. У конференції беруть участь переважно учні випускного 11-го класу, проте робота нашого восьмикласника справила враження на компетентне журі, до складу якого входили викладачі МДУ та інших провідних російських університетів. У підсумку доповідь київського ліцеїста посіла почесне 4-те місце і отримала багато схвальних відгуків журі.
На мою думку, участь у конференції такого рівня є вкрай важливою для обдарованих дітей, які відчувають у собі творчий потенціал і бажання зробити крок за рамки шкільної програми. Занурення в чудову атмосферу науки і творчості, спілкування з однолітками з різних країн і з серйозними вченими, які вислухають і дадуть пораду, – все це є для підлітків потужним стимулом у навчанні і подальших заняттях науковими дослідженнями, і – хто знає – можливо, ми почуємо невдовзі їх імена в контексті серйозних наукових здобутків.