Політехнічний ліцей – молодість КПІ

Лунає марш, а присутні подумки повторюють його слова:

Кто там студенческий марш запевает,
Чья там колонна идет впереди,
Это друзья молодые шагают,
Это идет КПИ.

А відлунням відгукуються слова з “Маршу ліцею”:

Ми йдемо й світ розкриває нам дорогу,
Ми ростем і нам радіє майбуття,
Є в КПІ Ліцей політехнічний –
Це наша гордість і життя.

Ці слова символізують єдність і нерозривність двох навчальних закладів: НТУУ “КПІ” й Політехнічного ліцею.

За роки свого існування Політехнічний ліцей вписав в історію університету свої успіхи, здобутки й перемоги. Понад 2500 випускників ліцею стали студентами університету, який по праву вважається гордістю вищої інженерної освіти. Бо є кому вчити і в кого вчитися. На освітянській ниві ліцею працюють:

– 2 заслужені працівники освіти України;

– 6 Соросівських викладачів, троє із них – двічі;

– 10 докторів і кандидатів наук;

– 57 викладачів вищої категорії, з них 25 мають педагогічні звання “Вчитель-методист” або “Старший вчитель”;

– 10 відмінників освіти;

– 2 відмінники столичної освіти.

Ліцей є колективним членом Малої академії наук “Дослідник”. Понад 200 ліцеїстів стали переможцями та призерами на міському турі МАН.

Ліцей є лідером у запровадженні інновацій у навчання та виховання підростаючого покоління. Так, наприклад, дванадцятибальна шкала оцінювання знань, умінь та навичок діє в Ліцеї з першого дня його заснування. У 2000 році, коли Міністерством освіти України була введена ця шкала оцінювання, Ліцей активно ділився власним досвідом з іншими навчальними закладами України.

Крім шкали оцінювання, Міносвіти ввело чотири рівні складності навчання. По суті своїй ідея гарна, але реалізація її викликає сумнів. За ці роки нами опитано достатньо викладачів, щоб упевнитися: дванадцяти критеріїв оцінювання майже ніхто не знає. Було запропоновано для всіх рівнів один простий і доступний критерій:

– незалежно від рівня складності навчальні досягнення учня оцінюються чотирма оцінками: “незадовільно” (<55%), “задовільно” (55-70%), “добре” (70-85%), “відмінно” (>85%);

– оцінка “незадовільно” – зміна завдання:

– оцінка “задовільно” – нижня оцінка рівня;

– оцінка “добре” – середня оцінка рівня;

– оцінка “відмінно” – вища оцінка рівня.

За цим критерієм установлюється взаємозв’язок між 5-бальною та 12-бальною шкалами, підвищуються вимоги до критеріїв укладання рівневих завдань та самих рівневих завдань.

З першого дня існування Ліцею планувалось також реалізувати неперервну освіту, тому:

– десятки наших випускників достроково, в 10-му класі, закінчували 11-й і вступали на перший курс “КПІ;

– у 1997 році створено при університеті “КПІ” навчально-науковий комплекс “Ліцей –Університет”, у рамках якого ПЛ отримав право:

а) впровадити 12-річну освіту;

б) проводити навчання ліцеїстів 11-го та 12-го класів за програмою першого та другого курсів НТУУ “КПІ” за обраними ліцеїстами спеціальностями;

в) випускники 12-го класу вступали на перший курс НТУУ “КПІ” чи МУФ і за один рік, завдяки суміщенню екстернатної та денної форм навчанння, ставали студентами IV курсу.

Це давало можливість:

а) залучати до навчання найсильніших, в освітньому розумінні, учнів шкіл;

б) частково поповнювати кількість студентів на місця відрахованих;

в) створити конкуренцію студентам тих спеціальностей, на які вступали наші випускники.

Неперервна освіта була успішно реалізована: відбулося чотири випуски таких ліцеїстів – це близько 300 випускників. Та законодавчо питання неперервної освіти і нині не вирішено. З 1996 року ліцею дозволено здійснювати підготовку ліцеїстів тільки на перший курс ВНЗ, що сьогодні і робиться, хоча і на меншу кількість спеціальностей.

Наступним етапом інноваційної діяльності став 2003 рік, коли в Політехнічному ліцеї була започаткована безконфліктна освіта. Методика безконфліктної освіти розроблена на базі розкриття педагогічного трикутника: компромісного підходу до навчання учня як з боку самого учня, так і його батьків та викладачів. Сутність безконфліктної освіти можна викласти так:

– читання лекційного матеріалу – рівневе;

– практичні завдання, лабораторні роботи, консультації та інше – рівневі;

– оцінювання навчальних досягнень – рівнево-ступеневе.

При цьому перед учнем відкриті всі варіанти завдань, і він може вибрати його за своїм уподобанням. Виділяється час на підготовку та написання відповіді, після чого викладач її оцінює, виставляє оцінку та мотивує свої зауваження. Щоб учень не сперечався з учителем, учитель спочатку виставляє оцінку в журнал чи відомість, а потім повідомляє її учню. Письмова відповідь учня залишається в учителя. Учню надається право перескласти тему, про що він домовляється з учителем.

З 2006 року основою інноваційної роботи в ліцеї стала виховна робота, яка базується на моніторингових дослідженнях життєдіяльності учня, у тому числі за результатами тижневого табеля. У тижневий табель ліцеїсти самостійно виставляють оцінки. Заповнюють табель батьки, класні керівники чи педагоги-організатори. Ефективність цієї роботи часто просто вражаюча, в хорошому розумінні цього слова.

Починаючи з 2003 року робота Політехнічного ліцею є показником того, що якість в освіті може бути реалізована тільки через спільну діяльність менеджменту і маркетингу. Бо менеджмент – це управлінська основа закладу освіти, а маркетинг – це об’єднувальна сила всіх його співробітників, яка спрямована на досягнення місії та мети.

Наприкінці 2006 р. Політехнічний ліцей визнано кращим навчальним закладом Солом’янського району м. Києва.

І на закінчення розкриємо декілька глибинних “секретів” нашої діяльності. Звичайно – ці “секрети” стосуються наших ліцеїстів, наших випускників.

Перший секрет. До нас на навчання йшли сильні і навіть дуже сильні учні шкіл. Тоді було багато дітей, добре підготовлених школою, а вступники до нашого Ліцею говорили: «Йдемо до вас вчитися, бо у вас не нудно». Заслугою КПІ було те, що ректорат дозволив нам вчити ліцеїстів групами від 5 до 9 осіб. Практично навчання було індивідуальне, а всі викладачі – університетські. Одні варті інших.

Секрет другий. Вступні іспити – це не олімпіада, попереду – життя. Ми тільки один раз зробили вступний іспит не відбірковий, а на визначення кращих і зрозуміли, що цього робити не можна. Звичайний шкільний підручник писали талановиті люди. Його використання як посібника вступних завдань дає можливість у повному обсязі визначити як талант, так і нездару.

Секрет третій. Об’єктивність, об’єктивність і об’єктивність протягом життя.

Секрет четвертий – це наші ліцеїсти. Поіменно, по одному, адже не можемо про всіх.

Юрій Збруцький. Перший випускник. Прийшов талановитий, розумний, фізично сильний учень – випускник 8-го класу школи, щоб навчатись у нас в 9-му. Наприкінці 9-го сказав, що він хоче закінчити 11-й в 10-му. Ми погодились, він закінчив. Тому Юра наш перший випускник. Став студентом факультету прикладної математики.

Павло Поплавко. Прийшов з 8-го класу з половиною двійок. На запитання «Чому?» пояснив: «Я не відповідаю стандартам по шкільній книжці, а мені говорять: «Сідай, дурень, два». Перевірили співбесідою. Правда. Це наш перший золотий медаліст.

Тарас Ніжник. Мати просить прийняти сина на хімічний профіль навчання. А як його прийняти, коли він зовсім погано бачить, але взяли. У Мельбурні Тарас посів перше місце в Міжнародній олімпіаді з хімії.

Олена Рябініна. Протягом 3-х років на всіх олімпіадах із фізики, включаючи Соросівські та всеукраїнські, вона або призер, або переможець. А вже в 11-му класі – призер Міжнародної олімпіади з фізики (в Англії). Ще й золота медалістка, одна з перших стипендіаток Президента України.

Денис Басс. Перший заступник мера нашої столиці. Розумний, енергійний, перспективний, хоча і молодий, але меценат. Вищу освіту отримав за кордоном.

Секрет п’ятий – це наші викладачі. Не будемо говорити про кожного, але назвемо їх і скажемо, що вони найкращі.

Це викладачі: В.О.Трапезон, О.Л.Каніщенко, М.К.Печурін, В.В.Ясинський, С.Й.Цешковський, І.К.Пашута, М.Ф.Цепух, М.І.Кузьмінова, С.І.Міщенко, М.М.Пільтяй, О.В.Довженко, Л.І.Бутченко, Т.Ф.Мазанко, М.П.Кушлаба, Л.П.Олексієнко, Г.В.Войтюк, Л.П.Бадада, Т.П.Хоменко, Н.П.Кошелєва, А.М.Цюпа, О.С.Горська, Т.М.Горлова.